неділю, 30 грудня 2012 р.

"Життя іде і все без коректур.."

Грудень в Херсоні спочатку був просто морозний та вітряний, але без снігу. І коли одного разу вітер особливо був дошкульним, то ми побачили жіночку, яка несла важкий дерев'яний розкладний стіл та нелегку сумку, прямуючи на щоденне місце роботи.Ми запропонували цій невеселій жінці прийняти участь в проекті громадської акції підтримки української мови та згадати вірш і коли почули, як душевно вона читає вірш, то зрозуміли, що не дивлячись на своє важке життя, ця жінка сильна духом та чиста помислами: 
Але що там пронизливий вітер, коли наші учасниці-дівчатка уже вивчили і підготували вдвох прекрасний вірш про Україну:
А наша п'ятирічна Ганнуся прийшла не тільки розповісти про білих мух, що летять, неначе пух, а й  заспівала куплет пісні про зелене море :


Дуже радісно було, коли підійшли дівчина з казковим персонажем, які знали вірш українською мовою і одержали приз -сопілку, якій   щиро  зраділи, бо вони роздають рекламні буклети, а граючи на сопілочці,  почали привертати на себе більше уваги людей .
А потім був сніг та справжня зима в Херсоні! 

І в такі прекрасні зимові дні у нас дивовижно красиві учасниці приходили і читали вірші:
Справжньою зимою милувалися , на жаль, недовго. Весь сніг розтанув, але вітер та мороз залишилися.І залишилися учасники підтримки мови.
І що найбільше вражає, так це те, коли бачимо і чуємо сильних духом людей, які посміхаються і очі в них блищать від того, що душа в них світла і тому світить своїм світлом навкруги для інших людей, фізично здорових:
 "А ми живі , нам треба поспішати !"


Приємно, що і нігерієць Ремон підійшов до нас, щоб привітати з Новим роком:


Наша Оксаночка теж всіх вітає і багато бажає:


Ну і як наша Громадська студія студія може обійтися без Діда Мороза ? Та ще  коли на Дідові Морозі значок Громадського об'єднання " Добро", то це найкрутіший  Дід Мороз в Україні!
А втім , Ви самі можете побачити більше відео та фото за цими посиланнями :
Вітаємо всіх небайдужих українців з прийдешнім Новим роком! Божої ласки та вірних Ангелів-охоронців, здоров'я, добробуту, духовного збагачення та взаємоповаги!


  

вівторок, 11 грудня 2012 р.

Добра Справа

10 грудня 2012 року відбулася значна подія - відзнака громадськістю своїх колег активістів, які багато часу, сил, здоров'я віддають на благо людей.

Ця Добра Справа розпочалася біля Генпрокуратури, адже саме там проходила Акція з вимогою зняти кримінальне обвинувачення з Рімми Білоцерківської.
Громадські діячі нагородили правозахисницю Почесною грамотою за стійку громадянську позицію при створенні територіальних громад, систематичні консультації підприємців з питань податкового та пенсійного законодавства, відновлення конституційного ладу в Україні.
Знаковим є те, що українці будують активне громадянське суспільство, де честь і совість на першому місці і всі чиновники,правоохоронці, судді, прокурори , які повинні служити народу України, якщо цього не усвідомлять і не звільняться з посад самі, то дуже швидко їх звільнить суспільство.
О 15 годині,в цей самий день розпочалося засідання Асамблеї громадських організацій МСБУ та ГР Вільний простір.
На засіданні була підписана Угода про колективний самозахист, співпрацю та взаємодопомогу.
Запрошуються всі дієві громадські організації для створення однієї потужної команди небайдужих Людей.
Головування в Асамблеї по традиції  приймається на пів року.Попередні шість місяців головувала Запорізька область ,Сьогодні попередній головуючий Володимир Коляка передав булаву головування в Асамблеї наступнику з Івано-Франківської області Володимиру Іваницькому.

І дуже світлим моментом та Доброю Справою була процедура нагородження справжніх громадських діячів: Рімми Білоцерківської, голови Сєвєродонецької громадської організації "Правовий простір" , Ігоря Валігури , юриста Хмельницької  ГО "Край", Миколи Позняка, юриста Запорізької ГО, Романа Олексевича, голови Кам'янко-Буської профспілки, Віктора Чміленко, голови Бобринецької Асоціації фермерів.




Звичайно, скептики можуть сказати, що нічого суттєвого не відбулося, але ми з Вами знаємо, що відбулася кардинальна зміна в свідомості багатьох українців, які відтепер знають, що вони не одинокі в своїх намаганнях змінити життя навколо себе на краще. І з кожним днем ставатиме все більше людей, яких відзначатимуть на наступних зборах за їх стійкий характер  та справжню громадянську позицію. Слава Україні!



Зняти обвинувачення!

          З такою вимогою активісти ХОГО  "Громадське об'єднання "Добро" приїхали під стіни Генеральної прокуратури.
Більше п'яти років тягнеться ця кримінальна справа і тому кожна нормальна людина усвідомлює, що це просто теліпають нерви правозахиснику Ріммі Білоцерківській , бо витримати близько сорока судових засідань , протягом яких 14 суддів взяли самовідвід - далеко не кожному під силу.
           Саме тому ми вважаємо, що такі активісти як Рімма , заслуговують на Подяку  від суспільства.
Це наш банер і ми дуже раді з того, що, як нам здається, зуміли написати найголовнішу інформацію так, щоб прочитавши, кожному було зрозуміло про що йдеться (текст зліва від фото). А справа від фото ми відзеркалили те, що інкримінує Ріммі прокуратура по статті хуліганства. Жодного порушення громадського спокою Рімма не вчиняла, а навпаки, коли мешканці житлової багатоповерхівки звернулися до неї за допомогою в припиненні будівництва ТЦ, то Рімма, маючи окрім юридичної ще і  будівельну освіту, добре побачила, що є порушення в цьому будівництві, а отже , діяла виключно з поваги до громадян та збереженні безпеки їх життя.
Подивіться уважно на фото : кран стоїть на пішохідному тротуарі, тобто, фактично людей примусили ходити проїжджою дорогою!
А самі будівельники працювали без проекту та роботи велися під лінією електропередач, що категорично забороняється, а отже будівництво торгового центру велося незаконно, тим більше, що розміщення будівництва торгового центру занадто близько від житлового будинку.
Тоді получається, що по логіці, Рімма правильно зробила, що зупинила таку ненормальну роботу крану і замість того, щоб їй подякувати, власниця вилізла також на кран, використала проти правозахисниці перцевий балончик з газом (Фотодокази в попередній публікації.)   в зв'язку з чим Білоцерківську госпіталізували.
Саме тому вдруге (перший раз весною) ми приїхали з вимогою зняти обвинувачення з Білоцерківської.
Звичайно,журналісти нас запитували, чому цей раз так мало людей приїхали на акцію.По-перше, погодні умови, коли снігом замело дороги під Києвом і машинами їхати мало хто ризикнув.По-друге, через те, що відмінено ряд потягів в київському напрямку, то купити білети  з неділі на понеділок вкрай проблематично (все таки студенти їдуть на навчання і люди повертаються після вихідних на роботу). По-третє, фінансово не наїздишся з такими мізерними доходами як в провінціях, а чому кияни такі пасивні, то це питання не до нас.
"Не спи, моя рідна земля!", як не спить цей юнак:
Символічним є те, що саме під стінами Генеральної прокуратури громадські діячі озвучили текст подяки , вписаний в Почесну грамоту на ім'я Рімми Білоцерківської.




середу, 5 грудня 2012 р.

Підтримка мови 24 листопада- 2 грудня,"Осінь така мила"

             Осінь попрацювала  натхненно : спочатку листя на деревах розмалювала різноманіттям барв, а потім закрутила їх в чудернацькому прощальному  вальсі.
             Холодний вітер та морозна зима все наполегливіше напрошуються в гості, а хто не радий і не готовий до зустрічі таких дорогих гостей, то відплата неминуча: холод сковує все тіло, вітер пронизує наскрізь, отож бо, робимо висновки -кожна пора року по-своєму красива та потрібна, любимо їх такими, якими вони є і саме про це говорять наші учасники підтримки української мови:

І якщо Настя осінь любить, то Олександрик, мабуть, думає про новорічні подарунки, адже розказує вірш про ялинку:


У дорослих, на відміну від дітей, любов до мистецтва, а саме до геніальних творів Кобзаря і це так чудово, бо пори року змінюються, ялинки теж не вічні , а вірші Тараса Шевченко безсмертні, якщо продекламовані ось так:


Більше учасників підтримки української мови за період кінця листопаду початку осені ви можете подивитися та почути тут:
Радує нас те, що вже і самі учасники , і ми хочемо якісного виконання пісень і віршів і щиро радіємо, якщо учасник громадської акції підтримки української мови від душі старається. Це така насолода чути, як дзвенить прекрасна гармонійна мова та так гарно, що дух захоплює, а перехожі зупиняються, щоб послухати.  І  мова живе, допоки нею говорять!
Подивіться фотографії, як щиро діти радіють призам, заробленим самостійно.
Приходять все нові і нові учасники і потрохи більшає людей, які вносять свій вклад в поповнення призового фонду.
Символічним є те, що збір громади для участі у Скорботній ході на вшанування пам'яті жертв Голодомору відбувся біля нас.
Якщо матеріальне перестає домінувати над духовним, то Громадська студія свою місію виконує сумлінно.Слава Україні !