середа, 26 вересня 2012 р.

Чому невесело мені.

Я всього-навсього одна із сорока шести мільйонів українців, а може вже сорок один мільйон нас залишилося, (хіба ж ми знаємо) і   напишу так, як  мислять багато інших людей.
Після приходу Януковича до влади (не акцентуюся на тому, чому двічі судимого не обирала), але десь в глибині душі навіть я мала сподівання, що може  людина з кримінальним минулим якраз зуміє справитися з ситуацією в  гнилій системі корупції та безнаказанності.
Та не так сталося, як сподівалося.
 Ми здивовано спостерігали, як ще більше бідніє народ при новоспеченому "цареві", який безмірно витрачає бюджетні кошти на власне збагачення ( в 2009 році була світова криза, але Юля справилася з нелегкою задачею та командою "доброжелатєлєй").
Зараз наступила українська криза, де зарплати та пенсії по регіонах в середньому 1000-1500 гривень, а ціни на комунальні платежі половину доходу забирають, неможливо повноцінно харчуватися. Про одежу, взуття, лікування чи мандрівки взагалі мовчу. І так злиденно живе більша половина  Україна, бо менша половина в наймах за кордоном.
А в цей час президент на очах у всього народу прихватив   державну резиденцію Межигір'я і вбахкує туди мільярди гривень наших з вами грошей. Крім цього,  в нього купа державних дач по всій Україні, куди теж вкладаються мільйони гривень бюджетних коштів, але навіть і не через це мені  прикро, бо матеріальне збагачення не може бути домінантним в моєму розумінні, на той світ кишені не потрібні, шкода, що гарант  та іже з ним цього не розуміють.
Сумно стало тоді, коли я зрозуміла, що ганебні "зрєліща" для народу, судилища над Юлією Тимошенко затіяні не тільки для того, щоб знищити конкурента і половині народу України показати, ЩО з ними зроблять, якщо так поступають по відношенню до лідера опозиції, а ще й для того, щоб відволікти увагу суспільства від грабежу на рівні держави - класична схема гопників.
І почалося... (навіть не дочекалися виборів , настільки впевнені, що "намалюють" стільки голосів, як їм треба) :
1.Малий бізнес знищується Податковим кодексом в угоду великому бізнесу - факт;
2.Рейдерством виривають все, що цікаве -факт;
3.Діти війни, чорнобильці, афганці так "покращилися" , що прискорено помирають - факт;
4.Нав'язали "мовний закон" з метою знищення української мови, душі народу,  бо нема мови- нема нації - факт;
5.Намагаються  придушити свободу слова дивнуватим законом про наклеп, щоб сміливцям закрити рот - факт;
6. Б'ють журналістів -факт ;
7.Гвалтують  та знущаються "правоохоронці" -факт ;
8. Багато дітей та дорослих людей дивно пропадають- факт;
9.Корупція , обкрадання та хабарництво домінують;
10. Закривають школи, лікарні, дитсадочки - факт;
Можна ще довго перераховувати "покращення" та який смисл, якщо і так люди знають і про тендери, і про дерибан земель, і про державні закупівлі, і про фізичне насильство...
Ще коли  судили Юлю, то частина януковичів раділи. Аякже, їм треба було, щоб вона сиділа і тоді прийде до них щастя .
 Я дивилася в очі тих, хто репетував образливі слова в адрес Тимошенко і розуміла, чому саме ці люди голосували за двічі судимого по кримінальних статтях.
Кожному своє і кожному лідера "по подобію".
ЖОДНОГО факту крадіжки коштів чи майна з боку Тимошенко не знайдено, хоча проти неї працювала ціла репресивна машина, щоб щось " нарити",  тому нехай захлинаються у власній жовчі ті, хто кричить "вароффка" (кричить "Тримай злодія!" той, хто сам краде) та зловтішаються, що жінка, Лідер опозиції сидить за гратами.
А за що? За підписання договору при високій ціні  по газових угодах? Забули, в яких умовах була Україна?
Знижуйте ціну . Три роки минуло, чому ціну не знизили? Чи лише папєредніков звинувачувати можете?
Та по такій статті повинні тоді поряд сидіти всі, починаючи від Кравчука, Кучми, Ющенка, Єханурова, Азарова і закінчуючи Януковичем, особливо за Харківські угоди.
Якщо ж вони на волі, то це політичне переслідування і ніяк інакше.
 Хоча ні. Це ще особиста хамовита помста і всі знають чия.
А що ж опозиція? А опозиція і не сильно старалася, насправді, витягнути свого лідера з тюрми.
Адже якби під судилищем над Тимошенко зібралися всі до єдиного опозиційні  штабісти, депутати всіх рівнів зі своїми помічниками, члени партії, то ніхто не ризикнув би кинути за грати лідера опозиції Юлію Володимирівну Тимошенко.
А потім опозиція почала  торги за місця в списку до ВР і саме тому в парламент попали люди, як яйця підкладені в корзину. щоб потім вилупитися в тушки.
Зрозуміло ,  що  коли Юля пішла в опозицію до Януковича, то мабуть, варто було провести люстрацію власної партії, вибудовувати надійну команду і створювати нові проекти, говорити  про свої помилки та нове бачення і тоді був би результат інший.
Хочеться в черговий раз вірити в те, що все робиться на краще, але не повірю , що людині весело, якщо хтось рідний чи близький сидить за гратами.
Адже не розуміє душа, як можна радіти, коли жінка, яка служила Україні, кинута за грати по вказівці мстивої людини.
І коли хтось там говорить чи пише, щоб не створювати собі кумира, то це не той випадок, бо ми собі  родича, близьку людину, друга не створюємо, їх нам дає Бог.
Юля щаслива , бо тисячі людей вважають її близькою, рідною людиною , щиро сумують за нею, моляться за її   звільнення та одужання .
Думаю, що Юля підняла би  половину всіх українців, якщо когось із опозиційних лідерів за політичними мотивами кинули б за грати.
Саме тому була надія , що вони також зроблять все можливе для її звільнення, не чекаючи допомоги європейців.
Той, хто вважає, що він чи вона розумніші та  сильніші за Тимошенко - звільніть її і продемонструєте свою силу та мудрість, а також матимете шанс стати реальним кандидатом в Президенти.
Рішучих дій не було від трьох опозиційних лідерів, тому єдиним можливим кандидатом на пост Президента України на сьогоднішній день є Юлія Тимошенко.
Вона вийде на волю і  тоді частина українців полегшено зітхне, зрадіють за Юлю.
 Якщо після цього в місцевих партійних осередках не відбудеться якісних змін,то  природньо, що  хтось  вийде з партії, бо негоже виходити з лав партії , коли лідер в тюрмі.
 Буде інша якість свідомості українців, адже вже зараз будується Громадянське суспільство, де Право особистості  Людини є пріоритетним .
Все буде добре.
Оновлено 05 серпня 2013 року.




четвер, 6 вересня 2012 р.

Конкурс Вишиванок на день Незалежності в Херсоні

Давно хотіла собі вишивану сорочку придбати та може би ще довго збиралася купити, але прийняття "мовного" закону прискорило цей потрібний процес і я на свято Незалежності України уже була  в вишиванці, бо не личило би  в такий день проводити наш перший конкурс вишиванок в іншому вбранні.
Людей у вишиванках прийшло небагато, але для Херсона це багато. Та й не в кількості щастя, а в якості, зате ЯКІ це були вишиванки та люди! Милуйтеся самі :









Побачивши таку українську красу, ми прийняли колегіальне рішення (з допомогою дорослих в вишиванках) і призи першості віддали дітям:
А ще наші учасники мали можливість написати слова Молитви за Україну:



Учасники конкурсу розповідали історію своєї вишиванки, співали пісень, розказували вірші. Це було справжнє свято духовності та єднання.


Наступного року учасників конкурсу Вишиванок на площі Свободи в Херсоні буде значно більше  і  слова Молитви  за Україну Бог обов'язково почує!





середа, 5 вересня 2012 р.

Що означає підтримувати мову?

Ми таке питання дуже часто чуємо, практично з 4 липня, саме з цього дня ми розпочали в Херсоні громадську акцію підтримки української мови.




Люди різні підходять : одні, щоб подякувати за громадянську позицію, інші, навпаки говорять про те, що "наш родной язик рускій і ми хотім разговарівать на ньом". Пояснюємо їм, чому історично так склалося, що на півдні та сході України домінує російськомовне населення і утисків російській мові  тут нема, тим більше, що саме російська мова має особливий статус згідно 10 статті Конституції України. Натомість маємо кричущу несправедливість по відношенню до державної мови та україномовних громадян на півдні, бо попробуйте на автовобусному чи залізничному вокзалах купити бодай одну газету чи журнал українською мовою.
Радує те, що не дивлячись на різні провокації і деяку озлобленість(можливо, в силу важкого соціального стану) ми все таки з кожним стараємося вести дискусію і небезрезультатно. Багато з тих, хто обіцяв "провєріть, кто над намі стоіт" (відразу не повірили, що тільки Бог) - прийшли і вибачилися. Дійсно переконалися, що це громадський проект, а отже вони теж можуть приєднатися до нас, внести свої пропозиції, допомогти волонтерською участю.
Багатьом розказуємо,в чому суть підтримки української мови в російськомовному регіоні : це продукт, якого нема на полицях. Вірогідно, що він є "під прилавком", але скуштувати немає змоги, бо хтось соромиться своєї української мови, не хоче бути білою вороною - легше бути "как всє", хтось повірив невігласам, що це сільська мова, а йому, ох, як не хочеться виглядати сєльським, і гаварят і шокають, думаючи, що так круто говорять російською, а це ж суржик . І як на мене, то краще бути модним, стильним Українцем, чим суржиковим хохлом, але в кожного свій вибір, як і свою доля , тому нема з цим питань.
Але з прийняттям "мовного" закону кожен українець, який себе поважає, той принципово почав розмовляти українською мовою, купив чи поставив за мету купити собі вишиванку , читає і дивиться українське, підтримує українського виробника, тобто приймає пряму участь в громадянській акції : Українське -стильно і корисно!
Щоб привити дітям любов до української мови, то ми започаткували заохочувати їх до цього призами , а також розміщенням їх фото та відео в інтернеті. І що ви думаєте? Дітям подобається! Та й не тільки дітям, дорослі теж залюбки приймають  участь. Вони радіють чесно заробленому призу,а ми радіємо за них, вони тішуться від того, що ми їх похвалили за чудово вивчений вірш чи пісню .а ми горді, що цю дитинку , окрім нас, побачать інші люди в Україні і порадіють також, бо вже діти почали називати нас Громадська студія!













То що все таки означає підтримка української мови ? Уявіть собі, що на території України проходить міжнародний чемпіонат з легкої атлетики і на фінішну пряму вийшли Українка таі іноземка Х. Українка вирвалася вперед, але за поворотом на неї напали хулігани і жорстоко побили. Звісно, все це дійсто було замовним і коли Українка лишилася лежати на узбіччю, помираючи, то іноземкаХ без конкуренції приречена бути переможецею.Але ми підтримуємо Українку кислородними подушками (вірші і пісні у виконанні дітей), поїмо водичкою, годуємо, робимо массажі (конкурси на знання мови, дорослі розказують вірші, співають пісні) і твердо віримо, що Українка підніметься і переможе! Адже, якщо би ми голодували в її підтримку, то від цього вона не встане, якщо ми мітингуватимемо, то це теж нічого не дасть, а практичними діями підтримки реально можна оживити. Допоки мовою говорять - вона живе!
Якщо у вас є книжечки українською мовою, якщо маєте можливість поповнити призовий фонд , якщо можете з нами проводити конкурси , ігри  на волонтерських засадах , будемо дуже раді !
 Детальніше про нашу громадську акцію підтримки української мови в Херсоні читайте на сайті http://maidan.org.ua/category/geo/south/hersonschyna/ Хроніки української ..(за кожен день акції)
Відео : http://www.youtube.com/channel/UCnqZFkRS2wF98smZ2vRkndQ?feature=mhee
Фото : https://www.facebook.com/media/set/?set=a.331734230241856.77171.100002158453320&type=3
https://www.facebook.com/bazylev.olexandr/photos
Сторінка :https://www.facebook.com/SupportMovaKs


вівторок, 4 вересня 2012 р.

Чи правду сказав цей юнак?

Як тільки ми взнали про шалений тиск на ТВі та відкриття кримінальної справи по відношенню до пана Миколи Княжицького, керівника каналу, то відразу розпочали збір підписів до Президента України з вимогою нести персональну відповідальність за тиск на ТВі.
Цікавим було те, що багато людей взагалі не знали, що це за канал, тому приходилося кожному розказувати, але ті, хто чув про канал чи дивиться його, то безумовно підписувалися, розуміючи, що це наступ на свободу слова.




19 липня було здано в Адміністрацію Президента Звернення з підписами херсонців в кількості 623 підписи, і чітко вказано про те, що збір підписів продовжується.(Всього зібрано 1050 підписів).
Згодом ми одержали відповідь і з Адміністрації , і з прокуратури.


Траплялися різні дива та казуси при зборі підписів, адже ми не стояли і чекали поки людина підійде, а запрошували , вмовляли.  
13 липня (!) ми так само як іншим людям, запропонували підписатися в підтримку ТВі юнакові з дівчиною. Вони прискіпливо та іронічно почали розпитувати що це за канал, які прграми дивимося, хто з ведучих подобається, а хто ні і чому, скільки Княжицький платить нам за таку рекламу та роботу. Звісно ми надіємося, що зуміли їх переконати, що це волонтерська робота , ініційована нами самими. Парадокс в іншому - цей юнак сказав, що сам працює на ТВі і при цьому відмовився підписуватися в підтримку каналу. Дивно...Так ми до цих пір думаємо чи правду сказав юнак чи він з іншого ЗМІ?