Лист Матерів Херсонщини до солдатів Збройних Сил України.

                              Дорогі  наші, рідні захисники, синочки!

      Ми молимося за вас і вашу мужність, за те, що ви залишилися вірні Присязі служити народу України. Дякуємо вам.

            Ми, ваші Матері,  хочемо добробуту для вас , ваших сімей і всієї України і тому розкажемо вам, діточки наші, з перших вуст , як перед Господом, чому ми вийшли з 22 листопада на Майдан.

              Адже раніше нам розказували постійно з телевізора, що Європа – це погано, але ми замислилися:

- Чому вся псевдо-еліта їздить саме в Європу відпочивати, якщо там так погано?

-Чому діти корумпованих чиновників вчаться та відпочивають в тій Європі?

- Чому награбовані кошти вони тримають в Європейських банках?

- Чому саме до Європейського суду з Прав Людини звертаються  всі, хто постраждав в Україні чи Росії?

           Нас не сильно  хвилюють сексменшини будь-де, бо вони ніби хворі, але не агресивні люди, але нас більше болить, чому в правоохоронних органах б’ють наших дітей, підставляють невинних, фальшують справи.

               Нас болить, чому зарплати та пенсії в 10 разів менші, аніж в європейців і ми не маємо змоги мандрувати  по світу, так , як це роблять німці, англійці, французи. Чим ми гірші, хіба ми менше  працювали?
               Ті, хто розікрав заводи і вивіз всі станки на метал,  вже були  добралися до бюджету, як до корита  і грабили вже там.

              Нас обурює , що в медицині , в освіті , в судах та чиновницьких кабінетах процвітає корупція.

               Нам брехали, що нема грошей, але  собі вони суттєво  добавляли  та ще й розкрадали наше національне багатство : ліс, пісок, землю.

              Та  навіть цього їм було замало і  захотілося їм крові.

 Нашої, діточки , крові і ваших братів та сестер.

              Вони руками українофобського бандгрупування Беркуту , напавши на мирний Майдан, 29 листопада, вночі по-звірячому, як шакали, били ваших братів, сестер, матір чи  батька.

             Після цього , повстало ще більше народу, бо зрозуміли, що або банду геть, або житимемо замість європейської - в концтабірній державі.

          Ваші брати не боялися помирати на барикадах в Києві, бо вони воліють померти стоячи, аніж жити на колінах.

Слава їм і вічна пам’ять Небесній Сотні,  тим, хто загинув за Вільну та демократичну країну .

Слава !  Слава !  Слава !

            У бандюків та їх поплічників зараз  агонія і вони готові купити чи залякати кожного другого українця. Вони , дріб’язкові мілкі душонки не розуміють, що не все продається в цьому житті : є Честь, Совість, Патріотизм, які непідкупні.

              Так, Україні буде важко, бо майже все розграбоване, але у нас є світлі розуми, полум’яні серця та роботящі руки українців.

Ми справимося з Божою поміччю.

Діти наші, синочки. Молимося за вас, за ваше здоров’я. 

Допомагатиме всім, чим зможемо.

Лише тримайтеся , наші рідні і служіть вірно Україні.

Любимо вас і хай береже вас Господь.

Слава Україні ! Героям слава!